Історія бібліотечної справи Чорнобаївщини

• с. Богодухівка в маєтку Генріха Абеля (у 1920 році забрана до позашкільного підвідділу Золотоніського повітового відділу освіти);
• с. Велимка Бурімка, бібліотека М. М. Сперанського, князів Кантакузіних-Сперанських 30000 книг (спалена повстанцями у 1918 році. Збитки, заподіяні пожежею, обраховані в сумі 5 млн крб.;
• с. Ст Коврай, бібліотека генерала П. К. Ланге і В. К. Цимбалистової (розграбована в 1918- 1919 рр. Збитки – 400 тис крб.).

1897 роком датується відкриття безкоштовних читалень в ряді сіл:

• в містечку Жовнин (нині с. Жовнино);
• 25.01. (7.02) 1897 р - в с. Троїцьке (нині Першотравневе) на 450 книг, «подписчиков» (читачів) – 311, перший завідувач – селянин Кузьма Сергійович Бугарин;
• 2.02.(15.02)1897р. - в с. Велика Бурімка на 400 книг, подписчиков - 300. Перший завідувач – селянин Павло Семенович Трюхан;
• 23.01.(5.02)1897р - в містечку Іркліїв (нині с. Іркліїв) на 560 книг, яка нараховувала 385 читачів; перший завідувач – солдат Іван Йосипович Голінько. В порівнянні з іншими населеними пунктами м. Іркліїв мало вищий рівень грамотності жителів. З 885 чоловіків 585 грамотних, з 816 жінок – грамотних 248. В містечку працювало 3-класне земське училище, шкільна бібліотека нараховувала 701 книгу. Міська народна бібліотека на початку ХХ ст поповнилась новими книгами і її фонд складав 885 книг. Зросла кількість книговидач (1013) і читачів до 97 (68 чоловіків та 29 жінок). Щотижня проводились народні читання, слухачами яких були діти і батьки. В містечку з’явились періодичні видання «Золотоноша и уезд», статистичні матеріали Полтавського губернського і Золотоніського повітового земства. Роки першої світової війни привели до занепаду господарств та ремесел, та все ж у селі працювала школа, діяла бібліотека. В 1919 р. при обстеженні стану повіту вказано: «В с. Ирклее просвещение развито в сравнении с другими селами лучше; там имеется библиотека, читальня и группа артистов-любителей, которой периодически устраиваются спектакли». Архівні дані фіксують, що в березні 1920 року після встановлення радянської влади багату бібліотеку поміщика Требинського передано в Золотоношу, де закладалась народна бібліотека-читальня;
• 14 (27) листопада 1895 року в с. Богодухівка відкрито безкоштовну читальню на 514 книг, читачів – «подписчиков» було 852. Завідувач – Іван Федорович Хрущ.
• 23.03.(5.04) 1898 р. в с. Чорнобай відкрито безкоштовну читальню (книг – 325, «подписчиков» - 535). Завідувач – селянин Іван Іванович Корнієнко.

У с. Вереміївка 18.06. (1.07) 1899 р. була відкрита безкоштовна читальня (213 книг, «підписчиків» (читачів) - 148), якою завідувала дворянка Катерина Миколаївна Ільяшенко-Кирилович. Перед Першою світовою війною значно зросла грамотність населення села. Читачами народної бібліотеки, яка нараховувала 652 книги, було 500 осіб (450 чол. і 50 жін.), проведено 2500 книговидач. В селі працювала «Просвіта», проводились народні читання.

У звіті Золотоніської земської управи за 1908 рік зазначалася кількість народних читань в селах повіту. У селах були встановлені графіки роботи бібліотек .

 Народні читання в 1908 році:

Дата (ст.стиль)	Село	Кількість слухачів, тривалість
18 жовтня	Лялинці	120
14, 16 грудня	Кліщинці	328
Січень	Мар'янівка	80, тривали тиждень
Лютий	Хрестителево	110, тиждень
Грудень	Богодухівка	2 тижні
Січень, березень	Чехівка
Листопад	Москаленки	тиждень
Січень	Лящівка	2 тижні
Березень	Троїцьке	тиждень
Листопад	Лукашівка
Грудень	Мала Бурімка
Лютий	Пищики
Серпень	Мельники
Листопад	Іркліїв
Листопад	Скородистик
Грудень	Крутьки
	Чорнобай, Великі Канівці	Читання не проводилось через несправний ліхтар

В відомостях про земські училища нашого краю (1.01.1908 – 1.01.1909рр) перелічуються 24 училища (1-3-хкласні), при яких були створені бібліотеки з книгами, підручниками, посібниками. Так, серед найбільших слід назвати Богодухівське 3-класне училище (бібліотека – 911 книг), Мельниківське 3-класне училище (876 книг), 3-класне Іркліївське (701 книга), 2-класне Малобурімське (512 книг), 2-класне Великоканівецьке (582 книг).
У Вереміївці та Васютинцях працювало по 2 земських 3-класних училища, в яких у 19081909 н. р. працювали бібліотеки (Вереміївка - відповідно по 903 і 304 книги), Васютинці (300 і 745 книг).
Також діяли земські училища: 2-класне Кліщинське (342 книги), 3-класне Бузьківське (527 книг), 2-класне Воронинське (350 книг), 1-класне Дубинське (195 книг), 1-класне Коврайське (121 книг), 2-класне Котлівське (296 книг), 2-класне Краснохижинське (162 книги)2-класне Крутьківське (460 книг), 1-класне Лукашівське (230 книг), 2-класне Лялинське (320 книг), 2-класне Лящівське (424 книги), 1-класне Мар’янівське (259 книг), 2-класне Матвіївське (470 книг).
Всього по земських училищах станом на 1909 рік налічувалось 10617 книг.
В 1908 році на поповнення народних та шкільних бібліотек земство витратило 1476 карбованців 12 коп на навчальні посібники; також на книги для нагородження учнів 3251 крб 59 коп.
В містечку Жовнине з 1907 року працювала народна бібліотека з читальнею. В ній налічувалось 757 книг. За 1908 рік здійснено 1903 книговидачі, а серед 191 читача вже було 20 жінок. В будинку відомого композитора М.В. Лисенка також була зібрана книгозбірня. У 1908-1909 рр.. у Жовниному працювало 3-х класне земське училище, шкільна бібліотека якого нараховувала 627 книг.
У селі Воронинці в дореволюційний час діяла приватна бібліотека О. Й. Знаменського, настоятеля церкви Іоанна Хрестителя. Він охоче видавав допитливим селянам книги та деякі журнали, зокрема "Ниву”. Мав кілька екземплярів "Кобзаря” Т. Шевченка, таким чином, поетове слово жило в свідомості селян.
Велика на той час була книгозбірня у с. Велика Бурімка в маєтку Кантакузіних-Сперанських. Княгиня бережно відносилась до книг, але населенню, яке зверталось до неї, вона охоче давала їх почитати. Під час революції ця бібліотека була спалена, книги горіли, за розповідями очевидців, майже 2 тижні.
В часи І Світової війни фінансування бібліотек призупинилось, але все ж бібліотеки діяли. На повітовому земському зібранні 52-ї чергової сесії (15-16.ХІ. 1916р) було вирішено: «Устроить народные дома во всех волостных центрах и с. Крестителеве», але це питання вирішити по закінченню війни.
По селах бібліотеки були у народних будинках, іноді в пристосованих хатах. Через нестачу коштів з 86 хат-читалень повіту виключили 32 в малих населених пунктах, в т.ч. на території сіл Бузьки, Краснохиженці, Григорівка, Мар’янівка, Котлове, Старе, Дубинка. На комплектування бібліотеки виділялося по 250 крб і утримання штатів 510 крб. Завідувачі бібліотеками були переважно із місцевих учителів.
Помітного розвитку набула бібліотечна справа в 20-40-х роках ХХ століття. З поширенням серед населення писемності з’явилась потреба в створенні масових бібліотек. В 1920 році закладена бібліотека-читальня в с. Богодухівці
Бібліотеки розміщувались в сільських клубах, які почали будуватись в нашому краї. На 1 квітня 1922 року у Золотоніському повіті був 31 клуб та 25 читалень, 60 бібліотек-читалень. В Іркліївському районі (нині Чорнобаївський) у 1027-28 роках культурне обслуговування здійснювали 16 хат-читалень, 8 сільбудів, 16 бібліотек з книжковим фондом 8025 книг. При сільських будинках (сільбудах) відкривались гуртки «Червоних читців», в хатах-читальнях проводились лекції на сільськогосподарську тематику.
В 1926 році був побудований перший в районі сільський клуб в селі Велика Бурімка. Його споруда розташувалась на горі, і її було видно всьому селу. Бібліотека тут займала 2 кімнати: одна - читальний зал, друга -- книгосховище, де стояли 2 дерев’яні стелажі і стіл бібліотекаря. І хоча книг ще було зовсім небагато, читачів не бракувало. Тут проводились голосні читки, бесіди, проводились заняття драматичного гуртка.
В Чорнобаї на 1927 рік існувало 5 бібліотек - це 1 шкільна та невеличкі бібліотечки (подібні до хат-читалень) при клубах колгоспів. В с. Ірклієві на той час діяла одна бібліотека, а до 1939 року їх стало три.
Потреба в книзі, в користуванні бібліотекою постійно зростала і мала неоціненне значення в духовному розвитку селян . Бібліотека збирала всіх - і старих і малих. Саме тут проводились репетиції драматичних колективів, обговорювались книги. Люди похилого віку приходили сюди, щоб почути живе слово, бібліотекар читав їм газети та книги, читались і вчились напам’ять вірші з "Кобзаря” Т.Шевченка.
В 30-х роках ХХ ст. широкого розвитку набула робота культосвітніх закладів. У кожному селі працювали бібліотеки (частина з них при школах), книжковий фонд яких щороку поповнювався. У цей час виходили збірки поезій П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, А. Малишка, прозові твори П. Панча, Ю. Яновського, Ю. Смолича. Особливу цікавість у читачів викликали твори нашого земляка Івана Ле (І. Л. Мойся).
Діяла мережа установ комосвіти, до якої входили (на 1.01.1932 р.) 39 бібліотек та 20 хат-читалень, 2 клуби наросвіти і профспілкових (Чорнобай, Іркліїв), 2 сільбуди, 60 червоних кутків, 35 будинків колективіста. Активізувалась боротьба за загальну писемність селян. До 1937 року на Черкащині (і в районі) майже повністю подолано неписемність. І тут треба віддати належне учителям та «культармійцям» (так називали ліквідаторів неписемності).
В 1933 році створена Чорнобаївська районна бібліотека, яка координувала роботу мережі бібліотек району. Першим її завідувачем був Г.Я.Ткаченко (1910 року народження, нині покійний). Бібліотека розміщувалась у приміщенні клубу в центрі селища. Вже на той час в бібліотеці проводились читацькі конференції, обговорення книг. Григорій Якович був делегатом 3 з”їзду бібліотечних працівників республіки в Харкові. На початку 1941 року фонд районної бібліотеки становив майже 20 тис книг.
В роки Великої Вітчизняної війни всі бібліотеки спалені ворогом. Та вже в жовтні 1943 року відразу після визволення Чорнобаю вони відновили свою роботу, зокрема й районна бібліотека, яка була розміщена в хаті жителя Чорнобаю Стефановського Якова. Люди зносили книги, врятовані під час пожару, а також дарували бібліотеці свої. В повоєнні роки бібліотекою завідували Віра Євминівна Боровик, бібліотекарем працювала Настя Сергіївна Мірошніченко, пізніше - Марія Родіонівна Авраменко.
В 1948 році до району прибули перші спеціалісти: Оксана Дмитрівна Чорненко (закінчила Ніженське культурно-освітнє училище) — саме вона очолила Чорнобаївську районну бібліотеку, Параска Іванівна Саливон (Васютинська сільська бібліотека), Олександра Костівна Неділько (Москаленківська сільська бібліотека). Фонд районної бібліотеки на той час налічував 4 тис книг, здебільшого – це суспільно-політична, сільськогосподарська та художня класична література.

На сесії Чорнобаївської районної ради ІVскликання 1953 року завідувачем відділом культури затверджений Василь Дмитрович Авраменко, який багато уваги приділив розвитку бібліотечної справи в районі. Та зміцненню матеріальної бази культосвітніх установ. В 1949 році в Іркліївському районі вже діяли районний Будинок культури, 17 сільських клубів, 11 колбудів, 11 хат-читалень, 31 бібліотека (18550 книг), 42 колгоспні бібліотеки,, 2 кінотеатри, 2 кінопересувки, 3 радіовузли. Працювало 87 гуртків, 13 сільських лекторіїв.
В 50-х роках районною бібліотекою для дорослих завідував Дмитро Іванович Авраменко, дитячою – Валентина Іванівна Середа. Бібліотекарями працювали Марія Родіонівна Авраменко, Сталіна Савеліївна Кічко (методист, пізніше стала викладачем Київського інституту культури), Олександра Петрівна Чала --завідувачка читальним залом. В цей період книжковий фонд бібліотеки збільшився поповненнями з бібколектора та за рахунок місцевих коштів, значно зросла кількість читачів.
На кінець 1959 року в районі працювало 54 бібліотеки (нараховувалось 14 сільських бібліотек, існували також бібліотеки при клубах, профспілкові). Фонд бібліотек перевищував 70 тис книг.
В 60-70х роках постає питання спорудження Будинків культури та клубів у селах району, в яких виділялись просторі приміщення для розташування бібліотек.
В районі появилось чимало спеціалістів. Серед них - Людмила Сидорівна Самсоненко (Хрестителівська СБ), Михайло Миколайович Гордій (Новожиттівська СБ), Любов Григорівна Войцях (районна бібліотека), Галина Олексіївна Тарянник (вища освіта, Лящівська СБ), Ніна Іванівна Соломка (Іркліївська СБ), Марія Павлівна Журава (Великобурімська СБ), Софія Леонтіївна Лесечко (вища освіта, НовоукраЇнська СБ), Мотря Павлівна Манейло (Староковрайська СБ), Галина Олексіївна Пархоменко (Малоканівецька СБ), Галина Петрівна Кора (Бакаївська СБ), Хоруженко Ніна Василівна (Тарасівська СБ), Надія Олександрівна Гусак (Богодухівська СБ), Віра Олександрівна Тарасенко (Воронинська, а пізніше Веселохутірська СБ).
В 1962 році районну бібліотеку для дорослих очолила спеціаліст з вищою освітою Любов Михайлівна Новохатько (яка пропрацювала директором до 1995 року), зав. читальним залом працювала Ольга Іванівна Сушко, методистом - Ольга Панасівна Хорошун, завідувачкою відділу абонементу – Галина Іванівна Кулик.

На 1967 рік на Чорнобаївщині діяла широка бібліотечна мережа. Нараховувалось 56 бібліотек, з них 43 сільських, 2 районні, 2 селищні, 8 колгоспних, профспілкова. Тільки в сільських та районних бібліотеках налічувалось майже 369 тис книг, 95 відсотків жителів були читачами бібліотек. Бібліотеки тісно співпрацювали з школами та музеями. Основне комплектування фондів здійснювалося через обласний бібколектор, а також - за фонди фінвідділу та господарські. Фонд щорічно поповнювався : так якщо в 1969 році в 58 бібліотеках району було 478 тис книг і періодичних видань, то в 1977 році – 640,5 тисяч.
Звичайно, серед книг велику кількість складали твори класиків марксизму-леніннізму та періодичні партійні видання. Проте в фондах бібліотек було вдосталь і творів українських, російських, радянських та зарубіжних письменників.

З 1978 року бібліотеки об’єднались в централізовану бібліотечну систему. Фонди стали комплектуватися якісніше, надходження за рік становило в межах 50 тис примірників книг. При центральній районній бібліотеці були створені відділи:

• відділ обслуговування читачів;
• відділ нестаціонарного обслуговування читачів;
• відділ комплектування та обробки літератури;
• методичний відділ.

Але з 1990 року в бібліотеках району виникли труднощі щодо комплектування фондів. Припинилось постачання книг з обласного бібколектора, поповнення з фондів місцевого бюджету не задовольняло потреби бібліотек і читачів. Проте і в цих умовах бібліотеки вистояли.
В 1995 році районну бібліотеку перенесено в приміщення на вулиці Леніна,155, де також розмістилась і районна бібліотека для дітей. Очолює центральну районну бібліотеку Світлана Василівна Мосійчук.
На початок ХХІ ст мережа бібліотек Чорнобаївської районної централізованої бібліотечної системи налічує 46 бібліотечних закладів – 2 районних (Чорнобаївська центральна районна бібліотека та районна бібліотека для дітей) та 44 сільські бібліотеки-філіали.